Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  29.08.2023   489

Ми продовжуємо спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини серію роз’яснень щодо питань обробки персональних даних у закладі освіти.

Матеріал підготовлено офісом освітнього омбудсмена.

Наступне питання, з яким до нас звертаються керівники закладів освіти та педагоги – як діяти, якщо батьки подають заяву про відкликання згоди на обробку персональних даних в інформаційних системах та електронних реєстрах (якщо така згода була надана) або заперечують проти обробки даних. Водночас і батьки надсилають запитання, наскільки правомірними є внесення та обробка персональних даних їхніх дітей в електронних системах та реєстрах, власниками яких є комерційні суб’єкти господарювання чи громадські організації. 

У цьому питанні необхідно розрізняти та розуміти, якими бувають інформаційні системи та електронні реєстри, кому вони належать та як вони захищені.  

Читайте у нашому дописі: 

• що передбачає обробка персональних даних;

• які персональні дані учнів та батьків обробляє заклад освіти;

• чи правомірна обробка закладами освіти персональних даних учасників освітнього процесу в освітніх інформаційних системах та реєстрах, які належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям;

• які дії закладів освіти, якщо батьки відкликають згоду/виступають проти обробки персональних даних у системах та реєстрах, власниками яких комерційні суб’єкти  господарювання та громадські організації;

• до яких державних освітніх інформаційних систем та реєстрів заклади освіти передають персональні дані;

• які наслідки для дитини та закладу освіти через невнесення персональних даних дітей до державних інформаційних систем та електронних реєстрів НЕМОЖЛИВІСТЬ:

• видати документ про освіту;

• отримати державні субвенції для навчання учня в закладі освіти;

• замовити та отримати підручники в достатній кількості.

• які дії закладу освіти, якщо батьки подають заяву про відкликання згоди на обробку та/або виступають проти обробки персональних даних в державних інформаційних системах та електронних реєстрах.

У попередньому дописі читайте, як діяти закладу освіти, коли батьки не надають згоди або подають заяву про відкликання згоди на обробку персональних даних.

У наступній нашій публікації роз’яснюємо, як діяти закладу освіти, коли батьки відкликають заяву про обробку персональних даних (якщо була надана така згода) або виступають проти обробки персональних даних при переході закладу освіти на електронні журнали й щоденники.

ЩО ТАКЕ ОБРОБКА ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ

Заклад освіти, який обробляє персональні дані на підставі законодавства, зокрема про освіту для здійснення своїх повноважень відповідно до чітко визначеної мети – здійснення освітньої діяльності (стаття 2 Закону України “Про захист персональних даних”) має законні підстави:

• збирати

• реєструвати

• накопичувати

• зберігати

• адаптувати 

• змінювати

• поновлювати

• використовувати 

• поширювати (розповсюджувати, реалізувати, передавати) 

• знеособлювати 

• знищувати персональні дані.

Обробка персональних даних передбачає будь-яку дію або сукупність дій із вказаного переліку. 

ЯКІ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ УЧНІВ ТА БАТЬКІВ ОБРОБЛЯЄ ЗАКЛАД ОСВІТИ

Хочемо наголосити, що забороняється обробка персональних даних про: 

• расове або етнічне походження 

• політичні, релігійні або світоглядні переконання 

• членство в політичних партіях та професійних спілках 

• засудження до кримінального покарання 

• даних, що стосуються здоров’я, статевого життя

• біометричних або генетичних даних (частина 1 статті 7 Закону України “Про захист персональних даних”). 

Але є певні умови, за яких положення частини 1 статті 7 не застосовується. Вони визначені у частині 2 статті 7 Закону України “Про захист персональних даних”.

Іноді заклади освіти з різних причин збирають ці чутливі дані (етнічне походження, місце та вартість відпочинку дітей тощо). Такі випадки яскраво демонструють порушення процедури обробки персональних даних, оскільки вона не відповідає встановленій меті – освітній діяльності та здійснюється без отримання згоди від батьків.  Докладніше про обробку персональних даних у межах встановленої мети – у першій нашій публікації

Під час зарахування до закладу освіти заклад обробляє персональні дані зі свідоцтва про народження, персональні дані, що стосуються здоров’я (медична довідка, дані висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (якщо такий є)), персональні дані з заяви батьків чи законних представників дитини тощо. Під час зарахування, переведення дитини до іншого закладу освіти керівник не має права вимагати інших документів із персональними даними, крім тих, що визначені  Порядком зарахування (наказ № 367) … та наказом МОЗ “Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів”.

Частина закладів освіти перейшли на ведення ділової документації в електронній формі. Перелік даних, що обробляються в електронній освітній інформаційній системі для ведення ділової документації закладу в електронній формі визначається додатком до Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі. 

Це, зокрема такі персональні дані учня:

• прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

• дата народження;

• стать;

• реквізити документа, що посвідчує особу;

• заклад загальної середньої освіти та клас, до якого зарахований учень (дата зарахування/відрахування та підстава);

• пільгова категорія, якщо учень належить до такої категорії.

Інші дані стосовно учня:

• відвідування та пропуски занять;

• оцінювання (поточне, тематичне, підсумкове, атестаційне);

• теми уроків.

 Також до системи вносяться такі персональні дані батьків:

• прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

• пільгова категорія дитини, якщо така є; 

• контактна інформація.

Особові справи учнів/вихованців містять:

• номер особової справи;

• тип і назву закладу загальної середньої освіти;

• адресу закладу освіти;

• прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) директора;

• прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) учня/вихованця;

• стать;

• дату народження;

• серію та номер свідоцтва про народження;

• місце проживання учня;

• прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) батька, матері або осіб, що їх замінюють;

• дані про заклад освіти до отримання початкової освіти (в разі наявності);

• відомості про перехід з одного закладу освіти до іншого (в разі наявності) тощо.

З докладним переліком даних в інших документах можна ознайомитися в додатку до Інструкції.

Персональні дані щодо здоров’я

Частина персональних даних щодо здоров’я учня передбачена для обробки в шкільному закладі через форму первинної облікової документації N 086-1/о “Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду” у якій є чітке закріплення визначеного кола персональних даних для обробки:  

1.  Прізвище, ім’я, по батькові учня.

2. Місце проживання, телефон учня.

3. Число,  місяць та рік народження учня.

4. Стать учня.

5. Найменування закладу освіти, клас, у якому навчається учень.

6. Число, місяць та рік проведення обов’язкового медичного профілактичного огляду.

7. Число, місяць та рік проведення попереднього обов’язкового медичного профілактичного огляду.

8. Висновок щодо стану здоров’я учня, у разі, якщо учень має захворювання, вказується діагноз згідно з Міжнародною класифікацією хвороб або повна назва захворювання за бажанням одного з батьків або іншого законного представника дитини, на яку заповнюється форма.

9. Група для занять фізичною культурою учня.

10. Рекомендації відповідно до клінічного протоколу медичного догляду за дітьми віком від 3 до 17 років.

Відповідно до рекомендацій Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо захисту персональних даних під час дистанційного надання освітніх послуг, для реєстрації на освітніх платформах для здійснення дистанційного навчання  достатньо таких персональних даних здобувача освіти:

•  Прізвище, ім’я по батькові учня;

• адреса електронної пошти чи номер мобільного телефону;

•  клас, у якому навчається дитина.  

У процесі обробки персональних даних заклад освіти може обирати спосіб обробки, але за умови обов’язкового дотримання вимог Закону України “Про захист персональних даних”.

ПРАВОМІРНІСТЬ ОБРОБКИ ЗАКЛАДАМИ ОСВІТИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ТА ЇХНЬОЇ ПЕРЕДАЧІ ДО ОСВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА РЕЄСТРІВ, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ КОМЕРЦІЙНИМ СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЧИ ГРОМАДСЬКИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ

Як ми зазначали у попередньому дописі, заклад освіти обробляє персональні дані на підставі законодавства про освіту і для здійснення своїх повноважень на основі під час зарахування, на підставі наданої заяви про зарахування батьків/повнолітніх здобувачів, надання документів, зокрема медичних, та/або укладання договору.

Повноваження закладу освіти та перелік державних інформаційних систем і реєстрів зазначені у Законі України “Про освіту”. 

Внесення та обробка персональних даних в системах, які належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям, потребує окремої згоди від батьків. 

Хоча мета використання цих систем може бути й для здійснення  повноважень закладу освіти, але водночас заклад освіти може здійснювати повноваження, не використовуючи послуги комерційних суб’єктів господарювання чи громадських організацій. Зокрема, заклад освіти може використовувати електронні платформи для навчання (Moodle, Google workspace та інші), системи електронного документообороту, які передбачають обробку персональних даних.   

Тому батьки та повнолітні здобувачі освіти мають повне право не надавати згоду на внесення та іншу обробку й подавати заперечення щодо обробки даних у персональних реєстрах та системах, які не зазначені у законодавстві та які належать комерційним суб’єктам господарювання чи громадським організаціям.

Неправомірним та неприпустимим є тиск на батьків щодо примусу надавати згоду на обробку персональних даних в таких системах та реєстрах.

ДІЇ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ, ЯКЩО БАТЬКИ ВІДКЛИКАЮТЬ ЗАЯВУ ПРО ЗГОДУ І ЗАПЕРЕЧУЮТЬ ЩОДО ОБРОБКИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ У СИСТЕМАХ ТА РЕЄСТРАХ, ВЛАСНИКАМИ ЯКИХ Є КОМЕРЦІЙНІ СУБ’ЄКТИ  ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

У разі надходження заяви від батьків чи повнолітніх здобувачів освіти щодо припинення обробки персональних даних в інформаційних реєстрах та системах, які належать комерційним суб’єктам  господарювання чи громадським організаціям, заклад освіти має виконати вимоги батьків і здійснити наступні заходи: 

• прийняти заяву та зареєструвати її, повідомити батькам вхідний номер та дату реєстрації; 

• видалити персональні дані з таких систем;

• подати письмовий запит до власників таких систем та реєстрів із вимогою видалити персональні дані щодо певного здобувача освіти та батьків;

• отримати письмову відповідь від власників систем та реєстрів, куди були внесені та обробляються персональні дані учасників освітнього процесу;

• надіслати письмову відповідь батькам, у якій повідомити про видалення персональних даних із систем та реєстрів, які належать комерційним суб’єктам господарювання та громадським організаціям, і додати письмову відповідь від цих суб’єктів  (за наявності);

У керівних принципах “Захист даних дітей в освітньому середовищі” підготовлених Консультативним комітетом конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних,  зазначається, що згоду на будь-яку обробку даних, включаючи, серед іншого, особливу категорію даних про дитину, надану від імені законних представників або дітей, в жодному разі не можна вважати такою, що легітимізує обробку даних третіми сторонами-постачальниками (пункт 7.1.4).

Водночас просимо керівників закладів освіти та батьків уважно вивчати документи, договори інформаційних систем та реєстрів, послуги яких закуповуються чи планують закупити для використання. Обов’язково треба з’ясовувати, кому належать ці системи чи реєстри, хто має до них доступ, як вони захищаються, чи передаються іншим особам, як будуть використовуватися та інші важливі моменти. Це допоможе убезпечити персональні дані від можливих витоку  та неправомірного використання. 

ДІЇ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ, ЯКЩО БАТЬКИ ПОДАЮТЬ ЗАЯВУ ПРО НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ, ЩОДО ПЕРЕДАЧІ ТА ОБРОБКИ ЇХ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ТА ЇХНІХ ДІТЕЙ В РЕЄСТРАХ ТА СИСТЕМАХ 

Батьки мають право знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки. Це визначено статтею 8 Закону України “Про захист персональних даних” – суб’єкт персональних даних має право:

• знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;

• отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;

•  отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних.

Тому, відповідно до статті 5 Закону України “Про звернення громадян”, у разі надходження запиту від батьків щодо надання переліку, де обробляються їхні персональні дані (чи дані їхніх неповнолітніх дітей), запитом про їхнє місцезнаходження, зокрема про перелік всіх інформаційних систем та реєстрів, куди вони були внесені, їхній зміст тощо, заклад освіти повинен: 

• прийняти запит та зареєструвати його повідомити батькам вхідний номер та дату реєстрації; 

• надіслати письмову відповідь батькам із зазначеним переліком у письмовому вигляді зі вказанням назв систем і реєстрів та їхніх власників;

• перерахувати у письмовій відповіді, які персональні дані були внесені, як вони обробляються.

ДО ЯКИХ ДЕРЖАВНИХ ОСВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА РЕЄСТРІВ ЗАКЛАДИ ОСВІТИ ПЕРЕДАЮТЬ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ

Наразі існує два державних освітніх електронних реєстри, куди вносяться персональні дані здобувачів освіти:

• Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) 

• Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ).

Державні інформаційні системи:

Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) – це автоматизована система збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб’єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб. Вона входить до освітньої інфраструктури освіти й зазначена у статті 74 Закону України “Про освіту”.

Власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником та  володільцем інформації в ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором – державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

 ЄДЕБО містить такі складові: 

• Реєстр суб’єктів освітньої діяльності 

• Реєстр здобувачів освіти 

• Реєстр документів про освіту 

• Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання

• Реєстр студентських (учнівських) квитків 

• Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників 

• Реєстр сертифікатів педагогічних працівників.

ЄДЕБО функціонує з метою:

• формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб’єктами освітньої діяльності документів у сферах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих, зокрема післядипломної освіти (документів про освіту та наукові ступені і вчені звання, студентських (учнівських) квитків державного зразка;

• супроводження прийому на навчання до закладів освіти у порядку, встановленому законодавством;

• можливості подання вступниками заяв про допуск до участі в конкурсному відборі до закладів освіти в електронній формі через Інтернет (електронний вступ);

• формування рейтингових списків вступників та списків вступників, рекомендованих до зарахування до закладів освіти.

Захист інформації в ЄДЕБО забезпечується через створення комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Обробка і захист інформації здійснюються в ЄДЕБО відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації, що перебуває у власності держави (“Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти”).

Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ) – це державна інформаційно-аналітична система, що використовується суб’єктами освітньої діяльності для ефективного управління закладами освіти (крім закладів вищої освіти). Комплекс входить до освітньої інфраструктури освіти і визначений у статті 74-1 Закону України “Про освіту”.

Власником АІКОМ є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором – державна наукова установа “Інститут освітньої аналітики”, що належить до сфери управління МОН.

АІКОМ використовується для:

• збирання, накопичення, оброблення, захисту інформації у сфері освіти, надання їй офіційного визнання (у разі створення, зберігання та використання в АІКОМ інформації у сфері освіти);

• поєднання електронних інформаційних ресурсів та/або публічних електронних реєстрів у сфері освіти, забезпечення їх внутрішньої та зовнішньої інформаційної взаємодії; 

• розподілу та перерозподілу міжбюджетних трансфертів з державного місцевим бюджетам – накопичення, зберігання та автоматизованого оброблення освітньої статистики для розподілу коштів освітньої субвенції;

• ведення електронних класних журналів і щоденників та електронного документообігу; 

• ведення обліку учнів, слухачів, педагогічних працівників;

• замовлення підручників, документів про освіту, щодо професійного розвитку працівників закладів та установ освіти, зарахування, відрахування, переведення здобувачів освіти, організації освітнього процесу тощо;

• забезпечення ведення в електронній формі ділової документації та подання звітності закладами освіти;

• функціонування електронного сервісу зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти;

• здійснення обліку дітей дошкільного та шкільного віку (зокрема дітей, не охоплених навчанням), учасників освітнього процесу та суб’єктів освітньої діяльності та функціонування електронного сервісу запису до закладу дошкільної освіти;

• взаємодія з питань отримання, передачі, запису, верифікації та обробки інформації у сфері освіти з інформаційними системами Єдиного державного демографічного реєстру, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, Електронної системи охорони здоров’я, Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, реєстрів територіальних громад, інформаційно-виробничої системи інформаційного та документарного забезпечення установ та громадян України в галузі освіти та з іншими автоматизованими системами та інформаційними ресурсами держателя АІКОМ та інших юридичних осіб в обсязі та у випадках, визначених законом (Положення про програмно-апаратний комплекс “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту”).

Усі складові частини АІКОМ мають комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

Внесення та обробка персональних даних у державних електронних системах АІСОМ та ЄДЕБО визначена у Законі України “Про освіту” та є здійсненням повноважень закладами освіти. 

ПОРУШЕННЯ ПРАВ ДИТИНИ ТА НАСЛІДКИ ДЛЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ЧЕРЕЗ НЕВНЕСЕННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ДІТЕЙ ДО ДЕРЖАВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ЕЛЕКТРОННИХ РЕЄСТРІВ

Заперечення батьками проти обробки персональних даних здобувачів освіти у визначених законодавством державних системах та електронних реєстрах порушує конституційне право дитини на освіту. Адже між інтересами (правами) дитини повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю повинні переважати над інтересами батьків (цитати з рішень Європейського суду з прав людини в рішенні у справі від 07.12.2006 та рішенні від 27.02.1992).

Припинення обробки персональних даних здобувачів освіти у державних реєстрах ЄДЕБО та АІКОМ призводить до неможливості:

• здійснення навчання здобувачів освіти;

• видачі їм документів про освіту;

• перерахування коштів державних субвенцій  для навчання учня в закладі освіти;

• замовлення та отримання підручників для дитини;

Хочемо зазначити, що кошти освітньої субвенції “йдуть за дитиною” до закладу середньої освіти, відповідно не отримання коштів на певну дитину (дітей) через невнесення персональних даних до державних систем та реєстрів  призведе до порушення прав педагогічних працівників,  які отримують заробітну плату з освітньої субвенції відповідно до кількості дітей у закладі освіти. І держава має ідентифікувати, що дитина здобуває освіту в конкретному закладі освіти конкретної громади, що вона здобуває обов’язкову освіту тощо.  

Згідно з чинним законодавством у сфері освіти можливість отримати документ про освіту полягає виключно через внесення даних до державної електронної бази. Але якщо цьому суперечать релігійні чи інші особистісні погляди батьків, – наразі немає альтернативного, більш прийнятного для батьків варіанту обробки персональних даних.

ДІЇ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ, ЯКЩО БАТЬКИ ЗАПЕРЕЧУЮТЬ ПРОТИ ОБРОБКИ СВОЇХ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ТА ЇХНІХ ДІТЕЙ В ДЕРЖАВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ ТА ЕЛЕКТРОННИХ РЕЄСТРАХ

Ми вже зазначали, що заклад освіти здійснює обробку персональних даних на підставі законодавства про освіту та для здійснення своїх повноважень, і ця обробка здійснюється на законних підставах без формалізованої згоди від суб’єкта персональних даних у вигляді окремого документа – дозволу на обробку персональних даних. 

Існують державні інформаційні системи та реєстри, про які зазначено у законодавстві. Це системи ЄДЕБО та АІКОМ, про які зазначено у статтях 74 та 74-1 Закону України “Про освіту”.

Внесення персональних даних дітей до цих систем визначено у законодавстві та є здійсненням повноважень закладу освіти. Наслідки невнесення персональних даних до цих державних систем перераховані у попередньому розділі. 

Тому подача заяви батьками чи повнолітніми здобувачами освіти про відкликання згоди на обробку цих даних у державних реєстрах, якщо така згода була надана, або подача заперечення щодо обробки даних, не повинна мати наслідком припинення такої обробки, оскільки продовжують існувати підстави, які дають право закладу освіти обробляти персональні дані на підставі закону та для здійснення повноважень на основі добровільного подання батьками заяви про зарахування до закладу та надання персональних даних. Тобто заклад освіти має право продовжувати обробку персональних даних в системах ЄДЕБО та АІКОМ.

Нагадуємо, що заклад освіти зобов’язаний припинити обробку персональних даних дітей та батьків в системах ЄДЕБО та АІКОМ лише тоді, коли батьки чи здобувач освіти подасть заяву про відрахування із закладу освіти або переведення учня до іншого закладу.

Тому в ситуації із запереченнями з боку батьків маємо конфлікт між формальним запереченням батьків  проти обробки персональних даних та необхідністю виконання функцій у сфері освіти й забезпечення прав дитини на освіту. Вирішенням такої ситуації може стати запровадження альтернативного механізму, що дозволить мати вибір батькам із відмінними релігійними переконаннями. Але наразі такого механізму немає.

Дії закладу освіти у разі отримання заяви батьків із запереченням проти обробки своїх персональних даних та їхніх дітей у державних інформаційних системах та електронних реєстрах:

• прийняти та зареєструвати заяву і повідомити батькам вхідний номер та дату реєстрації; 

• надіслати письмову відповідь батькам із зазначеним переліком зі вказанням назв систем і реєстрів та їхніх власників;

У відповіді заклад освіти має зазначити, що обробка персональних даних дитини у закладі освіти здійснюється відповідно до пунктів 2-6 частини першої статті 11 Закону України «Про захист персональних даних», на підставі законодавства про освіту та здійснення повноважень закладу освіти на основі заяви про зарахування батьків/здобувачів та/або укладання договору й надання персональних даних. Також у цьому разі заклад освіти у своїй відповіді на заяву батьків може додатково послатися на статті 74 та 74-1 Закону України “Про освіту”, в яких зазначається мета обробки даних державними системами ЄДЕБО та АІКОМ. Без обробки закладом освіти персональних даних в інформаційних системах ЄДЕБО та АІКОМ заклад освіти позбавлений можливості забезпечити конституційне право дитини на здобуття повної загальної середньої освіти, дитина не зможе мати доступ до освіти, отримати документ про здобуття освіти, а заклад освіти здійснювати свої повноваження. 

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  29.08.2023   12 347

Міністерство освіти і науки України спільно з Всеукраїнською програмою ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді України Оленою Зеленською, та Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні розробили урок «ТИ ЯК? Повертаємось до школи!» до старту нового навчального року 2023-2024. Урок про підтримку та важливість психічного здоров’я складений для двох вікових категорій учнівства, а саме для 1-6 та 7-11 класів.

З початком нового навчального року збільшиться кількість навантаження на дітей. До стресу, викликаного війною, додасться необхідність взаємодіяти з однолітками та вчителями, адаптуватися до навчання у нових форматах та умовах, знаходити спільну мову з батьками та опікунами. Усе це потребуватиме від школярів додаткових зусиль і може стати ще одним джерелом страхів, невпевненості у собі та переживань. 

Запропонований урок «Ти як? Повертаємось до школи!» навчить дітей декількох технік саморегуляції для того, щоб подолати страх чи тривожність, заспокоїтися, розслабитися та підтримати себе як під час навчання, так і в позашкільному житті. Матеріали уроку містять відеозвернення психологів, які розкажуть дітям про те, як працюють наші емоції, та покажуть прості вправи, що допоможуть стабілізуватися у складні моменти.

Завантажити сценарій уроку: 

• 1-6 клас

• 7-11 клас

В сценарії для вчителів також є інформація про те, як дорослі зараз можуть підтримати дітей, корисні ресурси з вправами та техніками психологічної самодопомоги, а також посилання на групи підтримки для освітян та онлайн-курси про вчителювання у час кризи.

Матеріали уроку розроблені у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді України Оленою Зеленською, у співпраці з Координаційним центром з психічного здоров’я при Кабінеті міністрів України, Міністерством освіти і науки України, Асоціацією інноваційної та цифрової освіти, розділом «MEGOGO Освіта» від медіасервісу MEGOGO та за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

Зверніть увагу: Сотні патріотичних сценаріїв Першого уроку тут.

нформація про дводенний кемп при Львівському університеті, під час якого учні познайомляться з музеями/підрозділами/студентським життям факультетів Львівського університету.

По завершенню учасники отримають відзнаку амбасадора ЛНУ ім. І. Франка.

Загалом цей захід буде цікавим учням 9-11 класів:

Привіт, майбутній амбасадор Львівського університету

Якщо ти перейшов у 9 - 11 клас, маєш лідерські якості, впевнений у собі й завжди прагнеш лише вдосконалюватися, тоді читай далі

Львівський університет хоче з тобою співпрацювати. Тож:

• реєструйся ось за цим покликанням (https://forms.gle/oYppK5mrrmgMCtt18)

• (https://forms.gle/oYppK5mrrmgMCtt18) пиши маленький мотиваційний лист і розповідай, чому ми маємо обрати саме тебе

• очікуй на відповідь та, якщо надамо перевагу саме тобі, готуйся до дводенної подорожі Львівським університетом.

Коли? 20 - 21 липня

Що на тебе чекає в стінах омріяного ВНЗ під час ФранкоCAMP?

- Ти дізнаєшся майже все про кожний факультет та спеціальності університету, також у тебе буде можливість вирішити, які науки цікаві саме тобі!

- Прогуляєшся стінами історичної будівлі;

- Відвідаєш вражаючі музеї, ботанічний сад та бібліотеку зі всесвіту Гаррі Поттера;

- Матимеш можливість познайомитись зі Студентськими самоврядуваннями та перейняти їх досвід;

- Звичайно, на тебе чекають нові знайомства, цікави квести та інтерактиви.

Наш ФранкоCAMP2023 чекає саме на тебе Після закінчення кемпу учасники отримають сертефікати

Обіцяємо – це буде неймовірно

Завчасно дякуємо,

З повагою відділ маркетингу та комунікацій.

Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  30.05.2023   377

Згідно з дослідженням, проведеним в ЄС серед 8 тис. підлітків, ризикована онлайн-поведінка серед молоді стає нормою. Опитування показало, що кожна четверта дитина тролила когось в інтернеті, кожна восьма – брала участь в онлайн-домаганнях, кожна п’ята – займалася секстингом та 4 з 10 підлітків дивилися порнографію.

Для українських дітей поруч із загальними загрозами такими, як секстинг, грумінг, сексторшен, надмірний час онлайн, кібербулінг, існують загрози, що відповідають часу війни: дезінформація, залучення дітей до співпраці з окупантами та інші.

Для того, щоб кожний освітянин, учитель, мати або батько були обізнані про ризики для дітей в мережі, могли дати їм загальну освіту інтернет-грамотності, знали, як налаштувати гаджети, куди звернутися за консультацією, громадська організація #stop_sexтинг у партнерстві та за фінансової підтримки ChildFund створила освітню онлайн-платформу https://stop-sexting.in.ua/adult/. 

На онлайн-майданчику можна знайти корисний контент для батьків та освітян: матеріали для проведення уроків, методичні посібники, тематичні книги та фільми, VR-квест, онлайн-виставку та останні новини. Крім того, на платформі працює запис на консультацію з психологом та портал повідомлень про матеріали, що зображують сексуальне насильство над дітьми. Портал працює як лінія звітування: ці повідомлення допомагають захистити дітей та не допустити їхньої подальшої сексуальної експлуатації.

Секстинг в інтернеті: як захистити дитину?

Якщо у вашої дитини є смартфон або інший гаджет, вона, швидше за все, дізнається або вже дізналася про секстинг. Думка про те, що дитина надсилає або отримує повідомлення інтимного характеру, може засмутити батьків. Але розмова з дітьми про небезпеку в інтернеті допоможе захистити їхнє психічне та фізичне здоров’я.

Що таке секстинг та у чому небезпека?

Секстинг передбачає надсилання, отримання або обмін текстами, зображеннями, відео сексуального характеру. Діти (і дорослі) часто не думають про наслідки під час взаємодії зі смартфонами чи соцмережами. Вони можуть ділитися інтимними матеріалами, не усвідомлюючи, як хтось інший при нагоді використає цей контент. Інформація інтимного характеру, якою поділилися з іншими без згоди автора, може призвести до кібербулінгу, публічного приниження та сексторшену (шантажу). 

Варто згадати, що отримання, зберігання та розповсюдження зображень сексуального характеру неповнолітніх є протизаконним. Згідно зі Статтею 301-1 Кримінального кодексу України за одержання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення чи інше переміщення, виготовлення, збут і розповсюдження передбачено покарання – позбавлення волі від 8 до 12 років.

Як говорити про секстинг з дітьми?

1. Налаштуйтеся на розмову

Розмови про секстинг можуть викликати багато емоцій. Можливо, ви відчуватимете злість і страх, якщо з дітьми щось трапиться, або ви побачите щось на їхньому телефоні. Перш ніж говорити з дитиною, заспокойтеся.

• Використовуйте приклади

Додайте до розмови приклади з телебачення, фільмів або соцмереж, щоб подолати розрив у спілкуванні з підлітками. Пошук прикладу в ЗМІ може здаватися вашій дитині менш страшним, ніж розмова про її друзів чи власне життя.

• Активно слухайте

Припиніть говорити та послухайте, що кажуть діти. Ставте відкриті запитання без засудження.

• Зробіть безпечний простір для спілкування

Якщо ваша дитина отримувала або надсилала нюдси (світлини із зображення оголеного тіла), вона може відчувати сором або страх. Ваша безумовна любов і підтримка мають важливе значення для того, щоб підтримувати зв’язок відкритим. Нехай дитина знає, що незважаючи ні на що, ви поруч з нею. Створіть цей безпечний простір.

• Отримайте допомогу

Корисні статті, відео та іншу інформацію про безпеку дітей онлайн можна знайти на освітній онлайн-платформі https://stop-sexting.in.ua/adult/

Про проєкт #stop_sexтинг:

#stop_sexтинг – найбільша в Україні громадська організація про захист дітей в інтернеті. Здобула премію Глобального договору ООН та загалом навчила більше ніж 800 тис. дітей та батьків. У межах інформаційної кампанії торкнулася мільйонів українських родин, а також створила першу в країні консультаційну лінію щодо безпеки дітей в інтернеті 1545 (далі 3) та психологічну лінію підтримки для дітей та батьків на тему онлайн-ризиків на сайті.

Посилання на проєкт #stop_sexтинг

Сайт: https://stop-sexting.in.ua/adult/

Instagram https://www.instagram.com/stopsexting.ua/

Facebook: https://www.facebook.com/stopsextingua/

YouTube: https://www.youtube.com/StopSextingUkraine

#proforientLIC

#proпрофесії

Багато хто вважає роботу бухгалтера рутинною і нудною. Саме тому, учні 9 класу мали змогу дізнатися більше про цю професію. І після розповіді п. Наталії Богданової, дехто з учнів змінив свою думку. Вона зазначила, що це одна з найвідповідальніших, багатогранних та креативних професій, яка об’єднує такі напрямки діяльності, як облік, економіка, бізнес-аналітика, експертиза, аудит.

Також п. Наталія наголосила: «Професія бухгалтера дає можливість працювати на себе, адже ставши гарним фахівцем, ви можете взяти на обслуговування одну або декілька фірм. При цьому ви будете самі розпоряджатися своїм часом. А якщо задумаєтесь про відкриття власного бізнесу, бухгалтерські тонкощі не будуть для вас «темним лісом». 

#proforientLIC

#proпрофесії

У рамках проєкту «Пізнаємо професії наших батьків»,  пані Марія Слічна розказала учням 8-Б про специфіку роботи медичної сестри швидкої та невідкладної медичної допомоги. Окрім того, наголосила, що хибний виклик на лінію "102" може коштувати комусь іншому здоров'я чи життя.

Відділ освіти Шевченківського та Залізничного районів м.Львова

Управління освіти Львова

#proforientLIC

У рамках проекту «Пізнаємо професії наших батьків»,  учні 10 класу відбулася ще одна цікава зустріч з лікарем кардіологом – Галиною Главацькою. Пані Галина розповіла дітям, яку діагностику потрібно пройти і які потрібно здати аналізи коли у людини серце б’ється занадто швидко і занадто повільно. Лікар розказала, як правильно виміряти тиск і що таке нормальна частота серцевих скорочень. Пані Галина пояснила ліцеїстам, що обов'язковою також є консультація дитячого кардіолога у випадках, коли дитина перенесла запалення легень, ангіну  чи скарлатину, вітряну віспу,  кір та інші інфекційні захворювання у тяжкій формі. Діти дізнались з проведеної лекції лікаря, що ні в якому разі не можна нехтувати профілактичними оглядами у кардіолога або ж не звертатися на прийом при перших підозрах на патологію серця. Дякуємо Галині Главацькій за співпрацю !!!

Відділ освіти Шевченківського та Залізничного районів м.Львова

Управління освіти Львова

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  21.04.2023   397

Розвиток технологій створює виклики для нашої цифрової та медійної грамотності. У 2023-му році все більше уваги приділяють моделям штучного інтелекту, здатним генерувати тексти, зображення та навіть комп’ютерний код. Використання систем штучного інтелекту в навчанні ― це питання часу та ініціативи учнівства/студентства та освітян. Проте, як і будь-який інструмент, штучний інтелект не є ідеальним та потребує вмілого користування.

Ви вже, мабуть, чули про ChatGPT? Можливо, вже користувалися ним? Розгляньмо, що ж уміє ChatGPT і чому він так усім цікавий?

ChatGPT (Generative Pre-trained Transformer) — це одна з мовних моделей на основі штучного інтелекту (ШІ), що здатна розуміти інформацію від користувачів/-ок і надавати відповіді на ці запити. З 18 лютого 2023 р. ChatGPT став доступним в Україні.

Як працює ChatGPT? ChatGPT використовує алгоритми машинного навчання для аналізу тексту, що вводиться, і генерування відповідей, які покликані імітувати людську розмову. Чат-бот навчається на великому масиві текстових даних, зокрема це книги, новинні статті, сторінки Вікіпедії та вебсайти. Справедливо зазначити, що він постійно вдосконалюється.

Які ще мовні моделі існують? Напевно, багато хто з нас уже не один раз спілкувався і з Google асистентом, і з Siri, і з десятками інших чат-ботів та асистентів, наприклад, у вашому банку. Так, це і є приклади інших мовних моделей на основі штучного інтелекту, що можуть відповідати на запитання, запускати музику, нагадувати про події в календарі та багато іншого.

Чи є різниця між ChatGPT і Google? Хоча їх обох використовують для пошуку інформації, проте є суттєва різниця. ChatGPT призначений для розуміння та створення тексту, схожого на людську мову, може надавати більш персоналізовані відповіді на запити користувачів/-ок і вести діалог. Google зазвичай шукає релевантну інформацію за ключовими словами та видає користувачеві перелік вебсторінок із відповідним до запиту контентом. 

Ось кілька прикладів того, що може зробити ChatGPT: доповнювати текст, узагальнювати, класифікувати та перефразовувати; перекладати іншою мовою (хоч спеціалізовані додатки тут будуть кращими); відповідати на запитання; генерувати діалоги; писати електронні листи; взаємодіяти з кодом — писати його, перекладати його з однієї мови на іншу і шукати помилки; розв’язувати математичні задачі; складати пісні (вірші) та ноти; «керувати» іншими нейромережами (так, його запити вже здатні давати хороші підказки для нейромереж, що працюють зі створенням зображень) і навіть аналізувати тон комунікації та ін. 

Але найбільшим позитивним ефектом від таких великих моделей, як ChatGPT, є те, що природна мова стає універсальним інтерфейсом взаємодії з системами штучного інтелекту (ШІ). Завдання людини ― максимально чітко сформулювати запит до системи ШІ, щоб отримати найточніший результат. Це думка Олеся Петріва, співзасновника та технічного директора компанії Reface  — українського стартапу, що створив однойменний додаток із заміни обличчя на гіфках та відео. До речі, про цю технологію ми вже розповідали в нашому універсальному уроці «Віртуальний та реальний світи: чи є межа?». 

Як працювати з увагою ChatGPT при формулюванні завдань?

1. Звуження контексту. Надайте якомога більше інформації про те, що ви хочете від ChatGPT, і як ви плануєте використовувати результат. Наприклад, уточнюйте формат, тему, тон і стиль відповіді.

2. Використовуйте персоніфікацію. Наприклад, давайте завдання з формулюванням «поводься як…», щоб звужувати контекст і задати певні рамки та моделі поведінки.

3. Вимагайте не один, а декілька результатів. Давайте завдання на генерацію списку ідей або варіантів рішення.

4. Будьте готові до корегування відповіді. Якщо результат не відповідає вашим очікуванням, можна детальніше уточнити завдання.

5. Якщо ви отримали відповідь на запитання, що потребують точної інформації, перевірте її достовірність та правильність.

6. ChatGPT не має власної думки, проте він навчається на величезному масиві інформації, наявній в інтернеті. Це зумовлює ризик того, що відповіді чату міститимуть історичні упередження та дезінформацію, зокрема в питаннях, що стосуються суверенітету та територіальної цілісності України. Окрім цього, розробники чат-боту попереджають, що він має обмежені знання про світові події, що відбулися після 2021 року. 

7. Також чат-бот може вигадувати відповіді, коли не має достатньо даних. Наприклад, у відповідь на питання журналіста ВВС, як добратися з Києва до Рівного, чат-бот відповів, що «безліч авіакомпаній літають з Києва до Рівного», і що весь політ забирає трохи більше години. Насправді ж авіакомпанії не літають до Рівного, принаймні в останні десятиліття такого не було, і тим паче це неможливо в умовах війни.

Наостанок ми попросили ChatGPT зробити покрокову інструкцію для користування ним:
Крок 1. Перейдіть на сайт OpenAI, де розміщено ChatGPT.
Крок 2. Натисніть кнопку «Get started for free» або «Sign up» та створіть обліковий запис.
Крок 3. Перевірте свою електронну пошту на наявність листа від ChatGPT. Цей лист міститиме посилання для підтвердження вашого облікового запису. Клацніть на посилання в електронному листі, щоб підтвердити свій обліковий запис.
Крок 4. Для покращення результатів, використовуйте коректну термінологію та правильну граматику.
Крок 5. Вивчайте можливості ChatGPT та працюйте з ним для досягнення своїх цілей з медіа- та цифрової грамотності. 

Матеріал розроблено IREX в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  13.04.2023   437

На другому кроці реєстрації для участі в НМТ вступники вказують свою категорію  – «випускник минулих років»  або «випускник поточного року».

Випускник / випускниця минулих років – особа, яка уже має повну загальну середню освіту, тобто має відповідний документ: свідоцтво про повну загальну середню освіту або атестат. Наприклад, якщо ви наразі навчаєтеся на 3 чи 4 курсі коледжу, але вже маєте документ про освіту, то вибирайте категорію «випускник минулих років», а у відповідному полі завантажуйте саме сканкопію / фотокопію свого свідоцтва про освіту.

Якщо ж ви навчаєтеся  в школі / гімназії / ліцеї або на 1 чи 2 курсі коледжу і лише цього року здобудете повну загальну середню освіту – вказуйте категорію «випускник поточного року» і вибирайте з переліку свій заклад освіти. Вашим документом, що підтверджує інформацію про рівень здобутої освіти, є довідка з місця навчання, у якій має бути зазначено, що ви «завершуєте здобуття повної загальної середньої освіти в (місяць) 2023 року в (назва закладу освіти)». 

Багато українських учнів наразі перебуває за кордоном. Тож далі інформація саме для них. 

Якщо ви продовжуєте дистанційно навчатися в українському закладі і саме в ньому здобудете цьогоріч повну загальну середню освіту, не вибирайте категорії  «у закордонному закладі освіти», натомість  під час реєстрації з переліку виберіть «у закладі освіти України» і завантажте довідку з місця навчання про здобуття освіти у вітчизняному закладі. 

Під час реєстрації вказують, що навчаються в закордонному закладі освіти лише ті вступники, які саме в закордонному закладі освіти здобудуть цьогоріч повну загальну середню освіту. Якщо ви цьогоріч здобудете середню освіту за кордоном, а не в Україні, –  завантажте  копію нотаріально засвідченого перекладу довідки з місця навчання, у якій буде зазначено, що ви «завершуєте здобуття повної загальної середньої освіти в (місяць) 2023 року в (назва закордонного закладу освіти)».

Центр професійного розвитку педагогічних працівників м. Львова інформує про те, що освітня команда Львівського ІТ Кластера вже вдруге проведе конференцію IT Future Conf для учнів 9-11 класів, вчителів інформатики та всіх охочих поринути у світ ІТ. Конференція відбудеться 5-6 травня 2023 року з 10.00 год. до 15.00 год. у гібридному форматі. Офлайн-місця дістануться щасливчикам, які візьмуть участь у розіграші на сторінці lviv_it_future в Інстаграм. Онлайн зможуть долучитися усі охочі з різних куточків України та світу.

IT Future Conf 2023 покликана ознайомити учасників з перспективами, які відкриває індустрія, поглибити розуміння основних галузей ІТ. Як показують опитування Львівського IT Кластера, 79% старшокласників не знають, яку спеціальність обрати, водночас 66% підлітків мріють працювати в тех-сфері. IT Future Conf 2023 допоможе визначитися з майбутнім фахом та розкаже, де в Україні отримати сучасну тех-освіту. 

На учасників чекає розіграш подарунків з головним призом MacBook Air M1, 10 годин захоплюючих лекцій від топ-спікерів з галузі та інтерактив за участі підлітків, що вже мають досвід в IT. До участі в конференції запрошуються не лише учні, але й вчителі інформатики, які за підсумками конференції зможуть отримати сертифікати про підвищення кваліфікації від Центру професійного розвитку педагогічних працівників  м. Львова та Львівського ІТ Кластера. Участь в конференції БЕЗКОШТОВНА. Вчителям та учням обов’язково потрібно попередньо зареєструватися для участі:

https://itcluster.typeform.com/to/RUq9puAJ?typeform-source=www.google.com

Спікери представлять основні сфери сучасної ІТ-індустрії, а саме:

● IT in our life

● Hardware Engineering and Robotics

● Cybersecurity

● Software Engineering

● Artificial Intelligence/Internet of Things

● Project Management

● Business Analysis and Data Science

● IT Sales

● UI/UX Design

Серед спікерів: 

● Катерина Іванова, Learning & development Manager із Brainstack_, яка розкаже про те, як розпочати свій шлях в IT.

● Роман Кузьо, Frontend Ambassador із Linkup Studio. Він розповість усі секрети Software Engineering та чому це не тільки про код.

Спікерів інших  напрямів буде оголошено пізніше, слідкуйте за оновленнями на сайті: https://itcluster.lviv.ua/it-future-conf-2023 

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  04.04.2023   7 645

До початку нового навчального року 2023-2024 частина освітньої документації буде доступна онлайн в межах впровадження програми електронного документообігу.

Про це в інтерв’ю Суспільному заявив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

“Зараз будується фундаментальна інформаційна система, в якій буде реєстр школярів, вчителів та всіх шкіл”, — зазначив він.

За словами Федорова, електронний документообіг у сфері освіти допоможе позбутися зайвої бюрократії: наприклад, перейти з однієї школи в іншу буде легше, адже все буде відбуватись електронно, за електронною заявкою.

Передбачається також, що перехід на онлайн полегшить життя родинам в окупації, які раніше були змушені забирати паперові документи з окупованих шкіл.

“Плюс документи будуть у “Дії”, як і потрібно для інших послуг. Я думаю, що до кінця року більшість проєктів фундаментальних пов‘язані із тим, що я сказав буде вирішено”, — додав міністр.

 Шкільне життя  Follow on Twitter  Send an email  01.04.2023   465

У вівторок, 4 квітня 2023 року, у Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки, пройде радіодиктант для дітей молодшої та середньої школи з безпечної поведінки з мінами та нерозірваними боєприпасами. Диктант звучатиме голосом Пса Патрона із популярного мультфільму. 

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Міністерство освіти та науки, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та Центр з протимінної діяльності об’єдналися, щоб провести диктант «Спільно до безпеки». Диктант звучатиме на хвилях «Українського радіо». Текст прочитає Михайло Карпань, актор, що озвучує Пса Патрона в однойменному мультфільмі.

О 14:40 в етері «Українського радіо» відбудеться розмова з представником ДСНС про забруднення України мінами і вибухонебезпечними предметами та про важливість навчання дітей правил безпечної поведінки. О 15:00 розпочнеться написання диктанту.

Трансляцію диктанту можна слухати:

1. на FM-частоті, сайті або у мобільному застосунку «Українського радіо» або у додатку «Дія»;

2. у соціальних мережах:

• YouTube та Facebook сторінках ЮНІСЕФ;

• Facebook сторінці Міністерства освіти і науки;

• YouTube та Facebook сторінках ДСНС;

• YouTube та Facebook сторінках «Українського радіо»;

• Facebook сторінці Центру протимінної діяльності;

3. у Спільно Точці (потрібна завчасна реєстрація на відвідування).

Заохочуємо батьків та освітян ділитися фотографіями та відеозаписами того, як діти пишуть диктант, у соцмережах з хештегом #СпільноДиктант. 

Перевірити правильність написання диктанту можна буде одразу після його завершення у соціальних мережах та на офіційних сайтах ЮНІСЕФ, ДСНС та «Українського радіо».

Завантажуйте матеріали для дітей різного віку та методичні матеріали для вчителів для уроку з мінної просвіти за посиланням. 

УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

 вул. Шевченка, 116, м.Львів, 79039, тел./факс: (032)2314983

lvivtest@lv.testportal.gov.ua , lv.testportal.gov.ua; код ЄДРПОУ 34418400

29.03.2023 №89/03-29                     

                                                                  Директорові

Департаменту освіти і науки

Львівської облдержадміністрації

                                                           Олегу ПАСЦІ

                                                                        Директорові

                                                                        Навчально-методичного центру

                                                                        професійно-технічної освіти

                                                                        у Львівській області

                                                                        Володимиру БОБКУ

                                                           Керівникам місцевих органів

                                                     управління освітою Львівської області

                                                              Керівникам закладів фахової передвищої, вищої освіти Львівської області

Шановні  колеги!

На виконання наказів Міністерства освіти  і науки України від 20.03.2023 №318 «Про організацію та проведення у 2023 році національного мультипредметного тесту», від 16.03.2023 № 287 «Про затвердження Порядку проведення в 2023 році національного мультипредметного тесту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за
№ 530/39586, Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти веде роботу щодо підготовки процедур проведення національного мультипредметного тесту (далі – НМТ). 

НМТ є формою вступного випробування та проводиться в 2023 році для здійснення в особливому порядку прийому на навчання для здобуття ступенів фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра, бакалавра, а також ступеня магістра медичного, фармацевтичного, ветеринарного спрямування.  (Відповідно до Закону України від 16.01.2020 № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту», здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році, звільняються від проходження державної підсумкової атестації).

Повідомляємо, що реєстрація для участі в НМТ - 2023 розпочинається 03 квітня та триватиме до 03 травня 2023 року. Реєстрація передбачає створення особою, яка виявила бажання взяти участь у НМТ в поточному році, персонального кабінету на вебсайті Українського центру оцінювання якості освіти, унесення в програмний засіб особистих даних та інформації щодо участі в НМТ, завантаження в електронній формі (сканкопій та/або фотокопій) документів та електронне надсилання (через персональний кабінет) внесеної інформації та копій документів на обробку в регіональний центр.

Зареєструватись для участі в НМТ можуть особи, які мають повну загальну середню освіту або завершують її здобуття у 2023 році.

Детально процедуру реєстрації для участі в НМТ описано в Порядку проведення в 2023 році національного мультипредметного тесту (наказ МОНУ від 16.03.2023 № 287 -   https://ips.ligazakon.net/document/view/RE39586?an=1  ), а також на сторінці «Процедура реєстрації на НМТ», що є на сайті УЦОЯО
( https://testportal.gov.ua/protsedura-reyestratsiyi-2/  ).

Звертаємо Вашу увагу, що  документом, який підтверджує інформацію про освіту є документ про повну загальну середню освіту (свідоцтво або атестат) або довідка з місця навчання, яка підтверджує, що особа завершує здобуття повної загальної середньої освіти в 2023 році (зразок довідки міститься в додатку до цього листа).

Просимо доручити керівникам закладів освіти області провести інформаційно-роз’яснювальну роботу серед учнів/студентів, які завершили або завершують здобуття повної загальної середньої освіти в поточному році та виявили бажання взяти участь у НМТ 2023, щодо процедури реєстрації та надати допомогу в оформленні документів (зокрема, довідок з місця навчання) на їх запит.

      Дякуємо за співпрацю та розуміння важливості даного процесу для подальшого розвитку освітніх процедур у системі освіти України.

Додаток на 1 арк. в 1 прим.

Заступник директора             Ольга ЯНУШЕВИЧ

Кутовий штамп закладу освіти

(якщо заклад освіти не має кутового штампа, оформити довідку на офіційному бланку)

Довідка

Видана_____________­­­­­_________________________________________________

                                                        (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності)) ____________________________________________________________________ про те, що він (вона) завершує здобуття повної загальної середньої освіти

в ____________ 202__ року в___________________________________________

       (місяць)                                                                        (найменування закладу освіти)

____________________________________________________________________

Довідка видана для подання за місцем вимоги.

Директор     __________                    _______________________

                          (підпис)                                   (Власне ім'я ПРІЗВИЩЕ)

М. П.                                    

 Шкільне життя  Follow on Twitter   Send an email   28.02.2023 794

Ювенальна поліція України, на тлі повідомлень про поширення в Україні руху ПВК “Редан”, дала поради батькам, як вберегти підлітка.

«У мережі останнім часом більше стає згадок про прихильників молодіжних субкультур та поширення їх серед підлітків. Іноді підліток не може самостійно реалізувати свої бажання. Він знаходить місце у молодіжному угрупуванні для свого самоствердження та своєї самореалізації. Задля цього підлітки об’єднуються у неформальні групи. Деякі батьки навіть можуть не підозрювати, що її дитина належить до певної субкультури та може мати девіантну поведінку», – йдеться в повідомленні.

Щоб запобігти деструктивній поведінці, поліція опублікувала поради для батьків:

• Спокійно, відкрито і прямо спілкуватися з дитиною, надати їй можливість говорити, коли вона буде до цього готова і не квапити;

• Якщо дитина розповідає, куди вона ходить та як проводить свій час, варто проявляти якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; проявляти терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка;

• Опанувати інтернет-технології, мати власний акаунт і стати другом своїй дитині в соціальних мережах;

• Щотижня аналізувати вміст сторінок дитини, уважно читати її публікації, вивчати групи, до яких вона приєдналася;

• «Познайомитися» з віртуальними друзями дитини, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані;

• Показати дитині свою небайдужість, турботу про неї та запропонувати спільно провести час;

• Зосередитися на тому, щоб показати дитині її переваги, знайти сильні сторони та допомогти їй побачити себе унікальною особистістю;

• Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до вас, слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).

Поліція нагадує, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в інтернет-мережі не контролюється.

24 лютого виповнюється 365 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку Москва розпочала проти України 9 років тому з окупації Криму у 2014 році.

Ключові повідомлення

Своєю збройною агресією Росія розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової безпеки, встановлену після Другої світової війни. Світ знову зіткнувся з режимом, який прагне силової ревізії кордонів і прямує до новітнього тоталітаризму. Цей режим назвали «рашизмом» для означення псевдоідеології, замішаної на поєднанні ідей фашизму й більшовизму, нацизму та євразійства, реваншизму і ксенофобії, що прикриваються «православ’ям» та «величчю російської культури».

Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну остаточно зірвало маску з агресивного путінського режиму, що 9 років прикидався «миротворцем» та «третьою стороною» у війні на сході України, поширюючи на весь світ дезінформацію, брехню про «Донецьку та Луганську народні республіки», які насправді є підконтрольними Москві окупаційними режимами в Донецькій та Луганській областях України. Путін намагався переконати світ, буцімто в Україні триває «громадянська війна».

Останні 30 років Російська Федерація цілеспрямовано підживлювала імперські амбіції, що зазнали удару через розвал Радянського Союзу, й відпрацьовувала методи відновлення імперського проєкту. Проводила військові спецоперації під різними назвами – «інтернаціональна допомога», «примушування до миру», «внутрішній громадянський конфлікт», «операція з повернення до складу Росії», «визволення», «спеціальна військова операція».

За рік, що минув від повномасштабного вторгнення, Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.

Метою російської агресії є не просто загарбання територій, а знищення нашої національної ідентичності, геноцид українського народу. Російська держава й ідеологія рашизму, яку сповідує російський політикум, офіційно заперечують існування українців як окремої нації, а ті, хто не погоджуються з цим, підлягають фізичному знищенню.

На тимчасово окупованих українських територіях росіяни повторюють найгірші практики нацизму – масові розстріли, депортації, знущання з цивільного населення, умисне плюндрування та розкрадання приватної власності та цінностей. Різанина в Бучі, Ізюмі, масове знищення людей у Маріуполі стали наочним проявом геноцидної політики Москви. Звірства, воєнні злочини, зґвалтування, вчинені російськими загарбниками в Україні, шокували світ.

Не маючи спроможності перемогти на полі бою, російська держава-терорист вдається до варварських обстрілів українських міст та критичної інфраструктури. Більшість ракетних атак були націлені на цивільні об’єкти. Руйнуючи нашу енергетику, російські терористи прагнуть спричинити в Україні гуманітарну катастрофу та суспільний хаос, знищити економіку та позбавити міста життя.

Повномасштабний напад пришвидшив консолідацію української нації. Національна єдність стала основою успішного спротиву. Наступ військ РФ вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави в лавах Збройних сил України, Національної гвардії України та масового волонтерського руху.

Перемога України – запорука світової стабільності. Шляхом брутального, демонстративного порушення норм міжнародного права, РФ прагне демонтувати міжнародний порядок, заснований на правилах, зруйнувати єдність демократичних країн та повернути світ в епоху імперій, сфер впливу та колоніальних воєн.

Замість сили права Москва прагне нав’язати світові право сили. Реалізація цього російського сценарію неминуче призведе до хаосу, воєн, конфліктів та глобальної нестабільності у світі. Враховуючи такі глобальні виклики, як зміна клімату, скорочення природних ресурсів, нестача продовольства, путінський сценарій поставить людство на межу катастрофи. Тому світ має об’єднатися – щоб зупинити Росію.

Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, свої ідентичність і цінності як частину європейських. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу.

Ми вдячні союзникам за потужну військову, політичну, економічну, фінансову та гуманітарну підтримку. Втім, для остаточної перемоги Україна потребує ще консолідованішої допомоги, передусім – у військовій сфері.

Українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську військову агресію. У лютому 2022 року чимало політиків на Заході були переконані, що ми не вистоїмо проти цієї навали. Але за рік великої війни Збройні сили України захистили Київ, вигнали окупантів з півночі України, провели успішні Харківську та Херсонську наступальні операції.

Сьогодні Україна ефективно стримує російську збройну агресію завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Ми боротимемося, доки не звільнимо від окупанта останній сантиметр української землі. Тож наше суспільство має й надалі залишатися консолідованим для перемоги над агресором і розбудови демократичної правової держави в сім’ї європейських народів.

Від 2014 року Україна бореться за суверенітет і соборність. Російський агресор тимчасово окупував окремі українські землі. Але всі вони обов’язково будуть звільнені. Україна переможе ворога й відновить територіальну цілісність.

Вистояли – переможемо!

Історична довідка

2014. Початок

Агресія РФ проти України шокувала українське суспільство, проте не стала несподіванкою для експертів і політологів, які відстежували тенденції змін у зовнішньополітичному курсі Росії від приходу до влади Путіна.

Спусковим гачком для початку збройної агресії Російської Федерації проти України стала Революція гідності (21 листопада 2013 року – 20 лютого 2014 року), коли українці повстали проти узурпації влади корумпованим кланом президента Віктора Януковича та зміни зовнішньополітичного курсу з євроінтеграційного на проросійський.

Після масового розстрілу учасників Революції гідності та втечі багатьох високопосадовців, передусім Януковича, керівництво РФ вирішило скористатися тимчасовим вакуумом влади в Україні, деморалізацією силовиків для захоплення територій України без суттєвого спротиву з боку жертви та міжнародної спільноти.

Російське керівництво віддавна розглядало південні та східні регіони України як ахіллесову п’яту – через них зручно здійснювати втручання в українські справи. Хоч офіційно Москва ніколи не заявляла про  претензії на ці території, однак надавала неформальну підтримку сепаратистським угрупованням на зразок «Донецької республіки», «Донбасу за Євразійський союз», «Єдиного Донбасу» тощо. У 2014 році чимало активістів із цих середовищ стали обличчями антиукраїнських заколотів.

З Кримом ситуація була ще складніша. Надання статусу автономії відвело загрозу сепаратистського конфлікту на кшталт абхазького, південноосетинського та придністровського. Утім, як виявилося, це рішення лише відтермінувало проблему.

20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.

У лютому – березні конфлікт розвивався в Криму. Туди зайшли російські військові без розпізнавальних знаків; із місцевих жителів створювали та озброювали іррегулярні формування найманців, їх використовували разом із підрозділами збройних сил РФ, дислокованими в Криму. На  півострові встановили режим воєнної окупації.

Також до початку квітня 2014-го Росія почала реалізовувати план  «Новоросія» та дестабілізувати ситуацію на сході країни – підбурювати антиукраїнські протести, захоплювати будівлі обласних державних адміністрацій і правоохоронних органів. 14 квітня виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов оголосив про початок антитерористичної операції із залученням Збройних сил України.

Перший період збройного конфлікту на сході України – початок квітня до 19 вересня 2014 року.

Контрольовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування захоплювали адмінбудівлі та проголошували створення «народних республік». Самозвані лідери контрольованих РФ угруповань «ДНР» і «ЛНР» провели фіктивні референдуми про відокремлення від України.

Україна долала «гібридну агресію» РФ, а в червні сили АТО розпочали активні дії зі звільнення території Донецької та Луганської областей від російських терористичних осередків. Провели операції, щоб звузити коло ізоляції, блокувати постачання терористичним угрупованням озброєння, боєприпасів, людських ресурсів, очистити від окупантів українські території та встановити контроль над ними.

За червень – серпень наші військові звільнили від російської окупації низку українських великих і малих міст, сіл та селищ у Луганській та Донецькій областях, відновили контроль над ділянкою у понад 250 кілометрів українсько-російського кордону.

Основні осередки російських окупантів розміщувалися в Донецьку, Луганську, Слов’янську, Горлівці, Макіївці, Сніжному.

Наприкінці серпня 2014-го поблизу Іловайська українські військовослужбовці вперше зіткнулися зі значними регулярними силами російської армії. Щоб уникнути повномасштабного вторгнення, Україна погодилася на підписання 5 вересня Мінської тристоронньої угоди (так званий мінський протокол або перша мінська угода) учасниками Тристоронньої контактної групи: послом Гайді Тальявіні від ОБСЄ, Леонідом Кучмою від України, послом Російської Федерації в Україні Михайлом Зурабовим від Росії. 19 вересня учасники Тристоронньої контактної групи від України, Російської Федерації, Організації з безпеки та співробітництва в Європі та представники окремих районів Донецької й Луганської областей підписали Меморандум про виконання положень Протоколу за результатами консультацій Тристоронньої контактної групи стосовно кроків, спрямованих на імплементацію Мирного плану Президента України Петра Порошенка та ініціатив Президента Росії Володимира Путіна, ухваленого 5 вересня в Мінську.

26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.

Війна Росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими регулярними з’єднаннями й підрозділами, підпорядкованими міністерству оборони РФ, підрозділами та спеціальними формуваннями, підпорядкованими іншим силовим відомствам РФ, їхніми радниками, інструкторами та іррегулярними незаконними збройними формуваннями, озброєними терористичними бандами та групами найманців, створеними, підпорядкованими та фінансованими Росією, та спроба його анексії, що триває вже 9 років, є актом кричущого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.

24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.

26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.

28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.                                                       

Повномасштабне вторгнення. Етапи

(за матеріалами Генерального штабу ЗСУ)

І етап: 24 лютого – квітень 2022 року

24 лютого 2022 року близько 4-ї години президент РФ Володимир Путін оголосив про початок «спеціальної воєнної операції», метою якої він назвав «демілітаризацію і денацифікацію України». За кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян із території Білорусі та тимчасово окупованого Криму. Російсько-українська війна, розпочата РФ у 2014-му, перейшла в нову гостру фазу.

Повномасштабне вторгнення військ противника до України велося багатьма напрямками, внаслідок чого сформувалося кілька операційних зон: Північно-Західна, Східна та Південно-Західна.

Путін планував бліцкриг: висадити десант на Гостомельський аеродром і захопити Київ за підтримки важкої бронетехніки й артилерії, які зайшли через Чорнобильську зону. Вважалося, що після цієї блискавичної атаки українська влада капітулює. На взяття Києва відводилося не більше як 3–5 днів. Паралельно було завдано удару з півночі по Чернігову, Сумах та Харкову, а з півдня – на Одесу, Миколаїв, Херсон і Маріуполь.

Уже сьогодні серед знакових тактичних епізодів повномасштабної війни можна назвати битву за Київ (24 лютого – 1 квітня 2022 року). Наступ на столицю відбувся з трьох напрямків. Ворог задумав стрімко прорватися до центру столиці колонами бронетехніки та зайняти урядовий квартал. Стійкий опір ЗСУ зірвав наміри РФ. Ворожі війська закріпилися на лінії Макарів – Гореничі – Буча – Демидів. Проте через безрезультатність спроб прорватися до Києва вже наприкінці березня командування РФ вирішило вивести війська з Київської області. Відбиваючи наступ противника, підрозділи Сил оборони України змогли зупинити його просування на всіх напрямках.

Епізодами битви за Київ стали:

– бої за Ірпінь, Ворзель, Бучу, Гостомель. Застосування реактивної, ствольної артилерії, танків, стрілецького озброєння призвело до великих жертв серед цивільних. Одночасно рашисти масово проводили серед місцевих так звані зачистки. Тіла численних жертв ховали у братських могилах. З 19 березня підрозділи Сил оборони України перейшли до контрнаступу. Ворог почав відступати;

– бої за аеропорт «Антонов» у Гостомелі. Противник намагався встановити контроль над цим стратегічно важливим об’єктом, щоб безперешкодно перекидати транспортною авіацією боєприпаси й висаджувати десант. На цьому аеродромі перебував на ремонті флагман і символ української авіації – легендарний Ан-225 «Мрія». Масованими обстрілами російські окупанти знищили «Мрію». Під час боїв злітно-посадкову смугу суттєво пошкодили, тож противник не зміг розвантажити на летовищі основні сили.  

Знаковий тактичний епізод першого етапу повномасштабного вторгнення – бої за Маріуполь. 28 лютого 2022 року противник розпочав облогу міста – підійшов одночасно з заходу та сходу. Сили оборони України вимушені були відступити до міста й вести кругову оборону попри суттєву чисельну та вогневу перевагу ворога. На 1 квітня окупанти оточили Маріуполь і почали просуватися до центру. 11 квітня група українських оборонців здійснила прорив із міста, подолала 175 кілометрів тилами ворога й вирвалася з оточення. Від 21 квітня єдиним опорним пунктом Сил оборони України в Маріуполі лишився металургійний комбінат «Азовсталь». Тримаючи там оборону до 20 травня, наші герої відтягували найбоєздатніші ворожі підрозділи від інших напрямків. 

II етап: травень – серпень 2022 року

Після провалу первинного задуму щодо швидкого прориву та захоплення України, противник перегрупував війська та продовжив наступ на кількох напрямках. Сили оборони України перейшли до стабілізаційних заходів, а ведення бойових дій звузилося до двох операційних зон – Східної та Південно-Західної. 

Серед знакових тактичних епізодів цього етапу – бої за Сєвєродонецьк – Лисичанськ. 8 травня, намагаючись захопити Луганську область, ворог загарбав Попасну, 12 травня – Рубіжне. Нехтуючи принципом мінімізації руйнувань цивільних об’єктів, рашисти масовано обстрілювали населені пункти області з артилерії та авіації. На кінець травня почався штурм Сєвєродонецька. Через застосування масового артилерійського вогню (вороги витрачали до 70 тисяч тонн боєприпасів на добу) та для уникнення оточення підрозділи Сил оборони України 22 червня мусили відійти з Сєвєродонецька, а на початку липня – з Лисичанська. Стійкість українських оборонців суттєво виснажила загарбників – вони зазнали численних втрат і вичерпали резерви. 

На цьому етапі варто згадати й бойові дії на Лиманському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках.

III етап: вересень – грудень 2022 року

Ворог втратив ініціативу та мусив вживати радикальних заходів для збереження свого положення на окупованих територіях. Зусилля військово-політичного керівництва України були спрямовані на забезпечення умов для звільнення тимчасово окупованих територій і нарощування засобів для продовження наступальної операції.

На цьому етапі знаковими тактичними епізодами були наступальні операції Сил оборони України:

– Харківська наступальна операція. Противник продовжив активні наступальні та штурмові дії в Донецькому операційному районі. Окремі підрозділи перекинув на Херсонський напрямок. Це дало змогу Силам оборони України 5 вересня розпочати наступальну операцію в Харківській області. Заскочені зненацька ворожі підрозділи були розгромлені та дезорієнтовані. Лише в середині жовтня ворог закріпився на рубежі Сватове – Кремінна. Українці звільнили до 500 населених пунктів, серед них – міста  Ізюм, Балаклія, Куп’янськ.

– Херсонська наступальна операція. З 29 серпня до 23 вересня українські війська вийшли на адміністративний кордон з Херсонською та Дніпропетровською областями й розпочали створювати плацдарм для просування. В листопаді підрозділи Сил оборони України вийшли на правий берег річки Дніпро, рашисти ж, щоб хоч якось зберегти живу силу, відійшли  на лівобережжя. Завдяки успішному проведенню цієї операції Україна звільнила від загарбника Херсон і ще понад 200 населених пунктів.  

Рашизм – це геноцид

У перші дні війни жертвами російських авіаударів стали передусім мирні українські міста та села. Географія ударів охопила всі регіони країни.

На окупованих територіях зафіксовані випадки мародерства та  масових вбивств, катувань, зґвалтувань, викрадення представників місцевого самоврядування, священників, журналістів, відомих людей та інших.

Російські війська руйнують не лише аеродроми, військові частини, нафтобази, але й житлові будинки, пологові, лікарні, дитячі садки, школи тощо. Житлові райони обстрілюють з артилерії, реактивних систем залпового вогню, балістичними ракетами, зафіксовані факти застосування заборонених міжнародними конвенціями касетних та фосфорних бомб. Найганебніший воєнний злочин – обстріл будинків, позначених червоним хрестом.

Від початку повномасштабного вторгнення російські окупанти зруйнували або пошкодили понад 3 тисячі закладів освіти, понад 1 тисячу закладів охорони здоров’я, майже 150 лікарень не підлягають відновленню. Під час бойових дій знищено або пошкоджено чимало об’єктів культурної спадщини – пам’яток історії, археології, архітектури та містобудування, монументального мистецтва України. Через російську агресію в Україні постраждали майже 1 200 об’єктів культурної інфраструктури (з них понад 400 зруйновані), а також пам’ятки культурної спадщини. Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Київській, Харківській, Луганській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській та Херсонській областях.

9 років в Україні триває російсько-українська війна. Проблема збереження матеріальної культурної спадщини загострилася після повномасштабного вторгнення. За рік агресії ракетно-бомбовими ударами російських військ були знищені, частково зруйновані або пошкоджені майже 600 об’єктів матеріальної культурної спадщини України. Серед них – музеї, театри, бібліотеки, меморіальні комплекси, адміністративні будівлі, архіви, історико-архітектурні заповідники, релігійні споруди різних конфесій та віросповідань. Ці втрати фіксуються і будуть передані до Міжнародного кримінального суду в Гаазі для слідчих дій.

Знищення або пошкодження російськими окупантами культурної спадщини України, що не є воєнними цілями, – беззаперечний воєнний злочин, вчинений РФ проти українського народу. Місія світу сьогодні – не допустити продовження таких руйнувань.

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО) заявила про посилення заходів, спрямованих на захист і збереження культурної спадщини України, яка перебуває під загрозою пошкодження або зникнення через вторгнення Росії.

Тематичні матеріали Українського інституту національної пам’яті та партнерів

Інтерактивна карта повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Систематизує інформацію про перебіг російсько-української війни після повномасштабного вторгнення РФ в Україну та її наслідки в регіональному вимірі.

Ресурс створений і наповнюється командою фахівців Української жіночої варти та Українського інституту національної пам’яті, доступний за посиланням.

Віртуальний музей російської агресії – перший в Україні інтернет-портал про події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей. Ресурс містить найрізноманітніші дані українською та англійською мовами: свідчення очевидців, архівні джерела, усноісторичні джерела, інформацію ЗМІ, рішення та резолюції міжнародних організацій, фото та відеоматеріали.

Портал створений Українським інститутом національної пам’яті, Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, Офісом Генерального прокурора, прокуратурою АР Крим та міста Севастополя, Міжнародним фондом «Відродження», Центром дослідження безпекового середовища «Прометей».

Виставка «Україна. Війна в Європі» – про історичні передумови сучасного російсько-українського протистояння, різні аспекти поточної фази війни після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, а також героїчний спротив українського народу, який тримає Україну в фокусі європейського інтересу.

Виставка «Кожен із нас – воїн» – спільний проєкт Сил територіальної оборони Збройних сил України та Українського інституту національної пам’яті про історичну тяглість національного спротиву українців, а також про сучасних захисників України – бійців територіальної оборони.

Вулична виставка «Рашизм – це…»  створена спільно Українським інститутом національної пам’яті, Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, а також Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності. Розкриває зміст та характерні риси квазіідеології – рашизму: культ «скрєп» і культ вождя, імперський реваншизм і «побєдобєсіє», агресивна пропаганда та ксенофобія, розповідає про злочини, які здійснюють рашисти.

Виставка «Комунізм = Рашизм» створена Архівом національної пам’яті (Галузевим державним архівом Українського інституту національної пам’яті). Включає 13 історій українців XX та XXI століть, які постраждали від радянської та сучасної російської влади. Історії проводять паралель між злочинами комунізму та рашизму й доводять, що методи, мотиви росіян зі знищення українців – розстріли, виселення, пограбунки, депортації, фільтраційні табори – не змінюються.

Підбірка матеріалів про історичний контекст російсько-української війни. Зокрема, до неї входять – інтерв’ю в межах проєкту «Історичний спротив» з історикинями Ларисою Якубовою про рашизм та Оленою Стяжкіною про війну в Україні й розпад імперій; статті: Тімоті Снайдера «Чому перемога України важлива для світу», Ігоря Кромфа «Як путінський режим використовує міф про «Велику Вітчизняну», Віталія Баки «Чому депортація маріупольців – це повторення історії?» та інші.

Інфографіка «Чому українці та росіяни історично – не «братні народи». Проєкт Міністерства культури та інформаційної політики й Українського інституту національної пам’яті містить 9 банерів. Наприклад, Україна та Росія розвивалися за різних історичних умов, мали впливи різних сусідів; Україна – не «молодший брат»; Україна – європейська країна.

Рубрики на сторінках Інституту в соціальних мережах (фейсбук, твіттер, інстаграм, телеграм-канал «Історія та пам’ять»):«Героїчні історії російсько-української війни» (#fightforukraine), «Росія вбиває» (#росія_вбиває), «Росія знищує українську культурну спадщину» (#russiaruinsculture), «Загублене дитинство».

Патрони ЗСУ – рубрика на сторінках Інституту в соціальних мережах (фейсбук, інстаграм, телеграм-канал «Історія та пам’ять») під хештегом #ПатрониЗСУ представляє постаті, чиї імена мають у своїх назвах бригади Збройних сил України.

Інформаційні матеріали до 5-річчя від початку збройної агресії Російської Федерації проти України та до 5-річчя звільнення від російської окупації міст східної України «Вертаємо своє» містять розділи: історичний контекст війни, ключові повідомлення, хронологія початку російсько-української війни (тайм-лайн війни), нормативно-правові акти України стосовно збройної агресії РФ, міжнародні правові акти, ухвалені у відповідь на російську агресію проти України, термінологічний словник, спогади учасників російсько-української війни.

Брошура «2014: початок російсько-української війни» – проєкт на основі інформаційних матеріалів Інституту до 5-річчя від початку збройної агресії Російської Федерації проти України. Містить два наративні напрями: історичний контекст і передумови російської агресії 2014 року; хронологія початку російсько-української війни, від окупації Криму до підписання Мінської угоди.

Освітній проєкт 2020 року «Діалоги про війну» – три 10-хвилинні відеорозмови учениці з ветеранами сучасної російсько-української війни на теми: «Що таке війна?», «Чому Росія прагне захопити Україну?» та «Що таке сучасна російсько-українська війна?», а також методичні рекомендації.

Серія короткометражних документальних фільмів «Жінки, які загинули за Україну» – це проєкт Жіночого ветеранського руху за підтримки Інституту.

Цикл «Нескорені» – три короткі ролики, в яких про воїнів Української повстанської армії розповідають їхні нащадки, котрі нині на передовій боронять Україну від російської агресії.

«Історії місць війни» – відеофіксація спогадів людей, які пережили окупацію і стали свідками воєнних злочинів.

Фільм-реквієм «Імена на стінах».

Видання Інституту:

«Воїни Дніпра: цінності, мотивації, смисли»;

«Дівчата зрізають коси». Книга про жінок на війні;

«Дівчата зрізають коси» англійською мовою / «Girls cutting their locks»;

«Волонтери: Сила небайдужих»;

«Капелани. На службі Богу і Україні»;

«Люди «сірої зони»: свідки російської анексії Криму 2014 року».

Деякі фільми і пісні українських виконавців про сучасну  російсько-українську війну

Український інститут національної пам’яті зауважує, що наведені нижче переліки фільмів і пісень носять рекомендаційний характер і не є вичерпними.

Фільми

1. «Кіборги» (2017) – про оборону від російських загарбників Донецького аеропорту.

Режисер: Ахтем Сеітаблаєв, сценаристка: Наталка Ворожбит.

2. «Іній» (2017) – литовсько-французько-українсько-польська воєнна драма про молодого литовця Рокаса. З гуманітарною допомогою він потрапляє на схід України, де знайомиться з двома військовими журналістами. З ними переживає жорстокі реалії війни.

Режисер: Шарунас Бартас, сценаристи: Шарунас Бартас, Анна Коен-Янай.

3. «Донбас» (2018). Це 13 історій – художніх реконструкцій справжніх подій 2014 року, зафіксованих у журналістських репортажах, любительських відео та спогадах місцевих жителів на окупованих територіях сходу України.

Режисер і сценарист: Сергій Лозниця.

4. «Позивний Бандерас» (2018) – гостросюжетний детектив про групу розвідувальників, які виконують операцію зі знешкодження російського диверсанта. В основі картини – щоденник нацгвардійця Сергія Башкова з позивним «Індіанець» та реальні історії бійців АТО.

Режисер: Заза Буадзе, сценаристи: Сергій Дзюба, Артемій Кірсанов.

5. «Іловайськ 2014. Батальйон Донбас» (2019) – художній фільм,  заснований на реальних подіях. Багато його персонажів – справжні бійці, які вижили в Іловайському котлі. Зокрема командир штурмової групи батальйону «Донбас» Тарас Костанчук, який став продюсером стрічки й зіграв самого себе.

Режисер: Іван Тимченко, сценарист: Михайло Бриних.

6. «Черкаси» (2019) – розповідає про події після Революції гідності, коли український тральник «Черкаси» разом з іншими кораблями опинився заблокованим у бухті Донузлав. Екіпажі деяких кораблів перейшли на бік ворога. «Черкаси» ж залишалися вірними Україні та три тижні чинили опір.

Режисер: Тимур Ященко, сценаристи: Роберт Квілман, Тимур Ященко.

7. «Додому» (2019) – історія кримських татар, які переживають злочинні дії РФ проти їхнього народу.

Режисер: Наріман Алієв, сценаристи: Наріман Алієв, Марися Нікітюк.

8. «Атлантида» (2019) – антиутопія про життя в Україні після її перемоги у війні з Росією. Події відбуваються у 2025 році.

Режисер і сценарист: Валентин Васянович.

9. «Погані дороги» (2020) – п’ять новел про життя на сході України на тлі російсько-української війни. Всі історії об’єднані темою доріг – у буквальному та образному сенсах.

Режисерка та сценаристка: Наталка Ворожбит.

10.  «Наші котики» (2020) – сатирична комедія про пригоди бійців АТО під час бойового чергування. За основу взято розповіді добровольців та бійців Збройних сил України.

Режисер і сценарист: Володимир Тихий.

11. «Мати Апостолів» (2020) – воєнна драма про випробування й поневіряння матері. Вона шукає сина, літак якого був збитий.

Режисер: Заза Буадзе, сценаристи: Ратха Макеєнкова, Заза Буадзе.

12. «Земля блакитна, ніби апельсин» (2020) – про виживання родини в Красногорівці на Донеччині під постійними обстрілами.

Режисерка та сценаристка: Ірина Цілик.

13. «Зошит війни / War Note» (2021) – документальна стрічка, створена з особистих відеозаписів, зроблених на телефон або камеру українськими військовими та добровольцями.

Режисер: Роман Любий.

14. «Снайпер. Білий ворон» (2021) – перший український фільм про російську-українську війну, що вийшов на великі екрани після повномасштабного вторгнення. Це воєнний екшн про Миколу, який у 2014 році приєднався до добровольчого батальйону і став висококласним снайпером.

Режисер: Мар’ян Бушан, сценаристи: Мар’ян Бушан, Микола Воронін.

15. Серіал «Мама» (2021) – драма, заснована на реальних подіях. Мати дізнається, що її сина захопили в полон на Луганщині біля Слов’яносербська, й вирушає на його порятунок.

Авторка серіалу: Валентина Руденко, режисер: Сергій Маслобойщиков.

Пісні

Гімн Січових стрільців «Ой, у лузі червона калина»;

Марш Збройних сил України «Зродились ми великої години»;

«Моє серце – сталь! Моя кров – Азов!» – музика: KOZAK SYSTEM, слова: Сергій Соловій, виконання: KOZAK SYSTEM;

«Фортеця Бахмут» – музика: Сергій Вусик, Тарас Тополя, слова: Тарас Тополя, виконання: гурт «Антитіла»;

«МРІЯ» – музика, слова, виконання: Jerry Heil;

«Повернись живим»  – музика і слова: Сергій Танчинець, виконання: гурт «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ»;

«У мене немає дому» – музика: Ірина Швайдак, Устим Похмурський, слова: Ірина Швайдак, виконання: гурт «Один в каное»;